Що таке місто-сад?

Кінець 19 – початок 20 століття. Промислова революція у розпалі, зводяться сотні нових фабрик, підприємств технологічного обслуговування, гине стара інфраструктура. Традиційне господарство перестає бути виключно фермерською справою, виникає нове явище – сільськогосподарське виробництво, передає Alter Exit.

Міста переживають неймовірну кризу – потрібні робочі руки, кваліфіковані інженери та фахівці з просування товарів. Все це призвело до безпрецедентного зростання чисельності населення промислових центрів, зниження питомої ваги сільської місцевості, посилення внутрішньої міграції та глобальної перезборки ринку праці.

Хоча міста стали привабливішими, загострилися й такі проблеми, як забруднення довкілля та зростання неформальних поселень. Тим часом, сільська місцевість забезпечувала близькість до природи та достаток природних ресурсів, але вона також страждала від ізоляції та зниження можливостей працевлаштування.

У світлі цих проблем наприкінці ХІХ століття виникла концепція міст-садів. Нова модель міського планування характеризувалася прогресивними ідеалами, спрямованими на вирішення проблем втечі із сільської місцевості та викликаного цим безладного зростання міських районів.

Концепція "місто-сад" ґрунтувалася на створенні серії невеликих поселень (“таунів”) , які б поєднували переваги обох екологічних середовищ.

Стокфелд, Англія

Ебенезер Говард (1850-1928), який вивчав міста ще до того, як урбаністика стала академічним напрямом, був одним із найвпливовіших людей, які стояли за рухом міст-садів.

Ебенезер Говард

Говард опублікував книгу "Завтрашній мирний шлях до реальної реформи" (1898), яка була перевидана через чотири роки під назвою "Міста-сади завтрашнього дня" (1902), завдяки чому він став широко відомий як перший урбаніст і фахівець у галузі соціології міста.

Крім своїх публікацій, Говард також організував у 1899 році Асоціацію міст-садів Англії для просування ідей соціальної справедливості, економічної ефективності, благоустрою, здоров'я та благополуччя у контексті міського планування.

Діаграма "Три магніти", особливо символічна з точки зору узагальнення ідей міст-садів, представлена на перших сторінках обох версій книги "Міста-сади завтрашнього дня".

Кожен ілюстрований магніт презентує певне середовище: місто, село і місто -сад.

Перші два магніти перераховують позитивні та негативні сторони міського та заміського життя, а третій магніт об'єднує переваги обох.

Третій магніт містить настільки багатообіцяючі переваги, що назва зміщена до центру діаграми, на відміну від перших двох, говорить про сильне тяжіння між питанням "Люди: куди вони підуть?" та гібридною моделлю міського планування.

Діаграма Три магніти

Ідеалізоване бачення міста-саду: невеликі спільноти, сплановані за концентричною схемою, де розміщуються б житло, промисловість і сільське господарство, оточені зеленими поясами, що обмежують їх зростання.

Багато діаграм і карт ілюструють кластери з кількох міст-садів. Нова доброчесність полягала в одночасному забезпеченні їх промислової ефективності та придатності для повсякденного життя.

Летчворт, Англія

Такі міста, як Летчворт, Велвін і  в Англії, були побудовані з використанням цих ідей, але концепція була впливовою і в інших країнах, навіть за межами Європи, з адаптацією та переосмисленням відповідно до різних географічних та історичних умов.

До цієї концепції часто звертаються і до цього дня - хоча вона значно відрізняється від первісної ідеї - для того, щоб реалізувати містобудівні рішення, які пропонують більшої інтеграції між міськими територіями та зеленими насадженнями.

Буча, Україна. Літо 2021-го року

Але навіть з огляду на цей теоретичний та концептуальний розрив між ідеями Говарда та більш сучасними містобудівними проектами, останні, безумовно, наголошують на важливості вивчення та розуміння цих концепцій й дотепер.