Журнал «ALTEREXIT»: идеология, политика, экономика, культура
Меню

Меркель відмовилася від ідеї постачання летальної зброї Україні

Схоже на те, що канцлер Німеччини Ангела Меркель все ж таки відмовилася від ідеї постачання летальної зброї Україні. До того ж вона зуміла переконати в цьому й американського президента, який, не зважаючи на тиск Конгресу, так і не зумів висловити публічно свою думку щодо можливих поставок зброї Києву.

Таке рішення було прийняте на фоні ідеологічних протиріч всередині Євросоюзу, що виникли останнім тиском. З одного боку, ЄС, скоріше за все, продовжить економічні санкції проти Росії, одночасно зробивши ставку на дипломатичне замирення Путіна і надання фінансової допомоги Україні. До того ж головний дипломат Евросоюзу Фредеріка Могеріні вже встигла заявити, що час супердержав залишився у минулому, що цілком корелюється з меркелівською тезою про перебування російського президента "в іншому світі". З другого боку, питання про створення автономних від НАТО єдиної європейської армії поки що залишається трансценедентальним проектом, з чим навіть погоджуються більшість українських друзів в Європі.

З другого боку, виходить, що старі держави ЄС просто ігорують позицію своєї "молодої", але менш впливової периферії, яка межує з войовничим і неперебачувальним "русскім міром". Це означає, що зростання напруження на російському прикордонні буде тільки загострювати геополітичні розбіжності всередині об’єднання та надавати привід говорити про зраду європейцями своїх же європейських цінностей. Що Путіну й потрібно, враховуючи в тому числі його наміри цінносно розколоти Європу.

Крім того, "антимілітаристські" висловлювання німецької канцлерки не можна розглядати поза концептуальними межами її зовнішньої політики. Так, перебуваючи з робочим візитом в Японії, вона фактично відмовилася й осудити японський мілітаризм під час Другої світової війни, і підкреслити роль цієї країни в сьогоднішньому світі з огляду на події 70-річної давнини. Думка Меркель примітивно проста: власні історичні уроки кожний народ повинен висловлювати сам, без звертання уваги на позиції і друзів, і ворогів. Іншими словами, кожний відповідає сам за себе.

Звичайно, можна припустити, що лідер ФРГ намагається не допустити ревізіоністських закликів, зокрема, японського колеги Сіндзо Абе, який намагається не те, щоб виправдати політику Японії 30-40 років минулого століття, але якось "пом’якшити" ціннісне сприйнятт його держави під час панування мілітаристської ідеології. Якраз, мабуть, тут і полягає головна проблема Меркель: як зробити так, щоб і зберегти власне обличчя головного захисника "прав людини", але зробити так, "чтоб нікого нє обідєть"? Розуміється, в першу чергу Кремль.

Але ж насправді проблема полягає в тому, що подібна деідеологізація зовнішньої політики призводить до втрати Євросоюзом свого ідейного гештальту. Навіть якщо на першому місці залишаються економічні інтереси, то вони витікають із спільного сприйняття загального "ціннісного простору", на чому, до речі, наполягають самі європейці на перемовинах з Україною. Хоча в цьому випадку може бути інше пояснення уникнення від ідеології у зовнішній політиці: ЄС - внутрішньо сконцентроване об’єднання, яке вирішує власні проблеми на основі дійсно спільних ціннісних орієнтирів, але що стосується зовнішньої політики, то кожна країна діє самостійно, під час без урахування інтересів партнерів та сусідів. Інакше кажучи, зовнішньої політики ЄС як базового принципу не існує.

Так що Україні в цьому відношенні вимагати нічого. Вона просто залишилася самотньою з ворогом.

Добавил: Alterexit Дата: 2015-03-10 Раздел: Геополитический контекст