Міські парки, куди хочеться прийти та відпочити

Парки – невід'ємна частина міського простору. Свіже повітря, спокійний настрій, сімейний та активний відпочинок – все це те, що ми хочемо отримати від місця, вільного від урбанізму, передає Alter Exit.

Крім того, не всі бажають, втекти від міської суєти. Але раптово опинитися «на природі» і відпочити від міста — право будь-якого городянина, що поринув у повсякденні турботи, роботу, чужі йому проблеми.

Чому необхідні парки

Соціальні переваги парків добре документовані та зрозумілі. Будучи місцями для ігор та відпочинку, вони давно служили місцями збору громади, а також публічним простором для активних ігор та розваг.

Ігрові та спортивні майданчики, пруди та сади у парках приносять відчутну користь під час відпочинку. Тим не менш, економічні вигоди для міської економіки від них менш помітні, хоча сфера відповідальності паркових адміністрацій розширюється. Тепер вона включає управління великими ділянками комунальної землі та громадськими цілями, такими, як поліпшення здоров'я населення або використання зелених насаджень для очищення зливових стоків.

Крім того, планувальники та фахівці з парків бачать ширші переваги: відкриті зелені простори, відродження місцевих спільнот, формування нових соціальних зв'язків. Паркові розваги — лише сервіс, орієнтований на поповнення міської скарбниці.

Після того, як Західна Європа та США відмовилися від принципів Афінської декларації, що проголосила пріоритетність фрагментованого будівництва офісних, промислових та робочих кварталів, стало очевидним, що кожен район сучасного міста поступово перетворюється на громадську автономію, де локальна економіка генерується спільно з парками, зонами відпочинку та навіть лісопосадками, що імітують дику природу всередині великого міста.

Саме ж місто використовує ці активи, залучаючи нових мешканців: ви житимете там, де немає проблем із комунікаціями, є дешеве житло, соціальна інфраструктура, функціонує транспорт, а на вихідних є можливість кудись піти відпочити — із сім'єю чи друзями.

Парк - це місцева громада

Якщо в давнину центром міста був жертовний храм, потім церква і ринкова площа, потім ратуша, ринок та ремісничі ряди, на зміну яким прийшли публічні ринки, офісні та торговельні центри, то сьогодні їх витісняють парки.

Місто поступово трансформується у місце для громадян, людей. Це вже не просто територія, де можна заробити, а потім поїхати до себе в кімнату десь на 12 поверсі в одному з десятків «спальних районів».

 

Інакше висловлюючись, люди спочатку знаходять парк, та був - центр міста. По суті, обидва об'єкти стають ідентичними, звичайно, якщо того хоче місцева громада.

Водночас привабливість парків означає і привабливість міського центру, залучення інвестора до глобальних комунальних проектів, які за визначенням окупаються впродовж майже десятиліть.

Якщо ваше місто багате і в нього є гроші, то підведення інфраструктури вже вирішує половину проблем: інвестор повинен розуміти, що вкладає гроші не в пустелю або занедбаний пустир, а в соціальний простір і задоволених життям громадян, готових додатково витрачатися на особистий комфорт і спільне благополуччя.

Інакше майбутнє не будується. Зрештою, парки, сади та відкриті спортивні майданчики не заперечують кафе, ресторани, торговельні центри та розважальні (туристичні) комплекси.

Створити парк – це створити високоефективний громадський простір. Останній згодом капіталізує сам себе, - посидіти на лавці, нічого не роблячи, можна й на подвір'ї.

Як будувати парки для громадян?

Запитання. Якщо парки — це громадський простір, то які існують вимоги до них? Чи не слід підвищувати ці вимоги з самого початку, щоб публічні простори свідомо і цілеспрямовано проектувалися як окремі об'єкти міського благоустрою, мали безліч цілей і переваг?

У нашому розумінні потрібно зводити інноваційні об'єкти, які перетворюють міське життя. Декількох принципів слід обов’язково дотримуватися.

Протести проти перебудови парку Горького в Харкові

По-перше, у будь-якого міста має бути довгострокова концепція розвитку центру, що включає будівництво парків. Активна участь всіх зацікавлених сторін та думка мешканців про доцільність перепланування відіграють ключову роль: інакше будь-які перетворення вони сприйматимуть як особисту загрозу. Наприклад згадаємо міські бої, коли в Харкові перебудовувався парк Горького.

По-друге, парки — це саме той випадок, коли розмір не має значення. Класичний приклад у тому ж Харкові – урочище Сажин Яр, що спеціалізується на джерельній воді, сімейному та дитячому відпочинку.

По-третє, потрібно правильно розробити проект. Інакше результатів, на які спочатку розраховували, ніколи не буде досягнуто.

Четверте, - громадянські лідери та мерія мають виступати одним фронтом, розділяючи спільні цілі та завдання. Якщо цього не станеться, то протистояння між владою та кварталами здатне перерости в некерований рух, із серйозними наслідками для всього міста.

Національний дендрологічни парк, Умань

П'яте, Оскільки парки все більше визнаються рушійною силою міської економіки, необхідна кількісна оцінка всього проекту: скільки дерев, майданчиків, доріжок, ослонів, кафе, тощо. Чи потрібні вони взагалі чи краще обмежитися ігровими майданчиками чи спортивними комплексами? Чи потрібні ставки, галявини?

І назавжди забути про радянські стандарти будівництва: погляньте на міські парки, збудовані за часів СРСР. Вони однакові. Майже всі. За єдиним архітектурним проектом. Просто жах.

Крім того, містам усіх розмірів необхідно пам'ятати про приїжджих і про те, наскільки цінними є парки для туризму.

Як влада формує свої відносини з приватними забудовниками – проблема, яка потребує законодавчого рішення. Знищити парк висоткою чи торговим центром – дуже просто. А ось зробити так, щоб вони вписувалися в загальні плани щодо озеленення і при цьому не дратували місцевих мешканців — завдання, яке краще вирішувати спільно, без конфронтації та нав'язування волі забудовникників.

Глобальний проект для міста

У містах хороша інфраструктура має вирішальне значення для систем, що забезпечують спільне проживання громадян у густонаселених районах.

Славнозвісне Міжгіря

Традиційна інфраструктура сприймається як статичне утворення з обмеженим терміном служби. Проте наразі концепція інфраструктури переосмислюється.

Довгий час парки розглядалися просто як місця для відпочинку, збереження відкритого простору та громадських зборів.

Проте роль парків у міських мегаполісах стала набагато вищою, оскільки масштаби та вплив «зелених зон» все більше впливають на якість життя, економічний розвиток, здоров'я та багато інших аспектів повсякденного життя.

Один із ключових висновків полягає в тому, що парки існують лише як один із елементів ширшого контексту суспільного простору - вулиці, перехрестя, дороги, транспортні розв'язки.

Якщо зводиться парк, треба розуміти, як люди доберуться до нього, що вони там робитимуть, коли поїдуть, скільки часу проведуть і як повертатимуться додому.

Інакше кажучи, парки — це не лише посадити дерева, асфальтувати доріжки та перетворити стару пустирку на дитячий ігровий майданчик.

Парки – це завжди глобальний проект для міста, частина його загальної соціальної інфраструктури, включеної до стратегії економічного розвитку. Водночас це простір для відпочинку та покращення здоров'я громадян.